Пошук по сайту...
Відпочинок для дітей! Табір Райдуга. Чорне море, Крим
Портал Знань Портал безперервного навчання

Портал знань — відкриті навчальні матеріали, дистанційне навчання, дистанційне тестування знань

Навчальні матеріали і Тестування знань


Акція! Сайт, що допоможе дітям...

Лабораторія СЕТ | Дослідження, статті, розробки | Публікації | Проблеми створення гіпертекстового навчаючого середовища

Проблеми створення гіпертекстового навчаючого середовища

<*file(Lugansk2006/Tytenko_Lugansk_article.doc)*> Версія статті в форматі Microsoft Word <*end_file*>

Гагарін О.О., Титенко С.В. Проблеми створення гіпертекстового навчаючого середовища // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля №4 (110) 2007 Ч.2 - Луганськ 2007 - С. 6-15.

This paper provides description of approach to educational Web system development. The system serves for automatic production of hypertext teaching environment. Contemporary educational problems of society are considered. Those problems can be solved with intelligent and adaptive educational Web systems. Conceptual approach to knowledge representation for educational process is provided here. The paper also describes a set of models for knowledge representation and management inside of the educational Web system which generates hypertext teaching environment.

 

УДК 004.65+681.3.065 (477)

 

Гагарін О.О., Титенко С.В.

 

проблеми створення гіпертекстового навчаючого середовища

 

У статті іде мова про підхід до побудови освітньої Інтернет-системи, що служить для генерації гіпертекстового навчаючого середовища. Розглядаються сучасні освітні потреби суспільства і перспективи їх вирішення за допомогою інтелектуальних адаптивних освітніх Веб-систем. Подається концептуальний підхід до подання знань для освітнього процесу. Описано комплекс моделей для репрезентації і управління знаннями в рамках освітньої Інтернет-системи, що генерує гіпертекстове навчаюче середовище.

 

Світ дедалі більше прискорюється. Це також виражається у такій галузі як освіта і підготовка фахівців. Якщо колись було можливим, пройшовши навчання протягом п’яти років (вища освіта), працювати все життя, ґрунтуючись на здобутих знаннях, то сьогодні ми можемо спостерігати велику потребу у постійному вдосконаленні професійного рівня, освоєння нових досягнень і здобуття нових навичок. Освіта переходить під лозунг «Навчання через все життя», суспільство вимагає інтенсифікації процесів передачі знань, знання стають більш доступними [1], все це прискорює темпи загального розвитку, які в свою чергу породжують нове коло вимог до технологій освіти. Колись Інтернет (WWW) призвів до вибуху в інформаційній сфері, ставши відкритим середовищем для збереження і руху інформації без географічних і часових обмежень, сьогодні Всесвітня Мережа стоїть перед викликом зробити знання такими ж легко доступними, як і іншу інформацію. Всесвітнє гіпертекстове інформаційне середовище має стати гіпертекстовим середовищем передачі і збереження знань. Мережа WWW має весь необхідний потенціал для того, щоб стати фундаментом для побудови новітніх освітніх середовищ, які задовольнять вимоги часу по наданню і розповсюдженню знань.

Ми можемо спостерігати цей поступальний рух Всесвітньої Павутини до «мережі знань» вже сьогодні. Дедалі більших обертів набирає концепція відкритого доступу, що пропагує вільний доступ до знань через Інтернет [2,3]. Виникає таке поняття, як відкритий університет: створюються віртуальні навчальні заклади, що безкоштовно надають повний об’єм навчальних матеріалів через Інтернет (фінансова складова виникає, лише коли студент бажає отримати підтвердження, чи диплом того, що він успішно завершив певний навчальний процес) [4,5]. З технологічного боку розробники, дослідники і науковці WWW вже довгий час працюють над технологією «розумного» Інтернету, так званою Семантичною Павутиною (Semantic Web) [6], що має на меті застосування технологій подання знань для інтелектуального користування Веб-вмістом для вирішення різноманітних завдань.

Сьогодні ми маємо безліч чудових прикладів Веб-систем для організації дистанційного навчання, серед них Blackboard [7], WebCt [8], Moodle [9], IBM LearningSpace [10] та ін. Такі системи впевнено застосовують переваги інформаційних технологій. Проте слід підкреслити – інформаційних, тоді як дедалі більше ми стикаємося з потребою у технологіях знань. Тут передусім слід згадати науковий напрямок, що безпосередньо займається даною проблемою, а саме - дослідження штучного інтелекту і його розділ подання знань. Не зважаючи на давню історію і значущі досягнення цього напрямку, дуже специфічно тут постає задача репрезентації знань саме для освіти, так як педагогічне подання часто не вписується в загальну парадигму і класичну постановку проблеми подання знань у штучному інтелекті. У зв’язку з цим нижче спробуємо розглянути різні підходи до подання знань, що надихаються різними галузями і перспективу до синтезу цих підходів з метою ефективного вирішення проблеми подання знань для освіти.

 

Освітні потреби суспільства і адаптивні інтелектуальні освітні Веб-системи

 

В процесі вирішення задачі розробки і поширення навчальних Веб-систем виникають і зміцнюються наукові напрямки на стику педагогічних і комп’ютерних наук - штучний інтелект в освіті [11], «Освітні технології і суспільство» [12,13], семантичний Веб-простір у Е-навчанні [13] тощо. Все більше уваги приділяється інтелектуалізації систем навчання. Створюються наукові співтовариства по дослідженню застосування технологій штучного інтелекту в освіті [11,12,13,14]. Слід зазначити, що хоча історія застосування ШІ в освітніх комп’ютерних програмах має давні корені, проте серйозну зміну акцентів в цю галузь внесла насамперед поява і бурхливий розвиток Інтернету, а також виникнення концепцій інформаційного суспільства, суспільства знань, популяризація ідей відкритого доступу тощо. Тому тут ми розглядаємо ідеї освітніх Веб-систем саме в контексті останніх технологічних і світоглядних перетворень.

Дослідницьке співтовариство вже сформувало ключові вимоги (парадигму) до адаптивної інтелектуальної освітньої Веб-системи [15]. Tака система має наступні риси:

· Адаптивність – передбачає здатність системи адаптуватися до поточних потреб студента, корегуючи подання навчального матеріалу, темп і стиль навчання. Включає: адаптацію до рівня знань особи, що навчається; адаптацію до цілей навчання учня; адаптацію до здібностей, типу особистості і стилю навчання. Покликана забезпечити індивідуалізоване навчання.

· Інтелектуальність – передбачає застосування технологій штучного інтелекту для вдосконалення різних процесів у Інтернет-навчанні. До таких процесів слід віднести вже згадану адаптивність навчальної системи, контроль знань, процес створення нових навчальних курсів тощо.

· Гіпертекстовість – гіпертекст виступає ключовою формою буття власне навчальних курсів, які передаються студентам. Уся система і форма подачі навчальних матеріалів будується з урахуванням максимального використання переваг, які несе гіпертекст (гіпермедіа) у порівнянні із простим текстом.

Спробуємо уявити, які освітні проблеми постануть або ж уже постали в сучасному суспільстві і які суспільні замовлення вже отримує освітня галузь спільно із галуззю новітніх інформаційних технологій. Не вдаючись до ґрунтовного аналізу, наведемо лише декілька цікавих прототипних ситуацій.

Як згадувалося раніше «навчання через все життя» стає дедалі актуальнішим явищем. Усі ми можемо спостерігати великий попит на зміну або корегування професії. Тож уявімо Веб-портал, що надає подібні послуги на інтелектуальному рівні.

Нехай зазначена Веб-система містить в собі базу так званих профілів спеціальностей (компетенцій спеціаліста), на які існує попит на ринку праці. Людина потрапляє на сайт з метою отримати освітні послуги, наприклад підвищити власну компетентність в деякій галузі, або взагалі змінити спеціальність. Користувачу пропонується обрати деякий профіль спеціаліста, можливо внести туди власні корегування, сформувавши власний профіль. За допомогою анкетування та опцій для формування освітнього запиту визначаються цілі учня, орієнтовний час, який студент готовий приділити даному навчанню. Далі пропонується пройти відповідне тестування для визначення поточного рівня знань нового студента. На основі отриманої інформації формується освітній запит до системи і як результат буде згенеровано комплексний курс навчання, при чому, в залежності від необхідного обсягу навчального процесу, навчання може містити від одного курсу до цілої системи курсів на зразок університетських програм навчання. Усі курси від початку адаптуються до цілей і рівня знань користувача.

В процесі навчання система постійно наглядає за його ходом, відбувається багаторівневий моніторинг навчального процесу. Діє принцип наскрізного контролю знань, що реалізується завдяки системі генерації тестів і забезпечує постійний нагляд за прогресом у навчанні. У відповідності до цього принципу учневі ненав’язливо пропонується проходити короткі тести по пройденим темам та по темам, що очікують свого проходження. Це дає змогу збирати цінну інформацію про навчання і моделювати знання системи про учня. Крім того аналізується статистична інформація про активність користувача, статистика відвідувань, часу проведеного над тією чи іншою ділянкою навчального матеріалу. В результаті цього навчальні курси постійно адаптуються, відповідним чином реагує система генерації інтерфейсу, система порад і підказок.

Сам вміст навчального курсу, як ми згадували має застосувати усі преваги гіпертексту і гіпермедіа. Ми розуміємо під цим дещо більше за стандартну організацію гіпертекстового змісту електронного посібника та звичні елементи навігації на кшталт «Назад», «До змісту», «Далі» на кожній сторінці. Гіпертекст дає можливість подолати невідворотну лінійність паперових навчальних матеріалів. І це слід використати у повній мірі з дидактичної точки зору, надавши студентам більші можливості у пересуванні знаннями, що подаються у навчальних матеріалах.

Окрім іншого на основі гіпертексту відкривається можливість моделювання спілкування учень-система. За допомогою додаткових автоматичних гіперпосилань, що формуються на основі бази знань навчального контенту, можна змоделювати питання, що можуть виникати у процесі вивчення того чи іншого фрагменту навчального матеріалу. Таким чином, використовуючи посилання, учень задає системі запитання і відповідно його буде скеровано до відповіді.

Описана система являє собою систему генерації гіпертекстового навчаючого середовища. Ми пропонуємо задоволення подібних освітніх потреб за допомогою інтелектуального гіпермедіа-середовища.. Серцевиною і фундаментом ії має стати модель зберігання навчального контенту, що повинна спиратися на дві сфери: семантику предметної області і дидактику, як методологію передачі знань у навчанні.

 

Концептуальний підхід до подання знань у інтелектуальній освітній Веб-системі

 

Освітня система нового покоління робить виклик традиційним формам і методам навчання. Відкривши для себе комп’ютерні технології, працюючи над проблемою штучного інтелекту філософськи і технічно, людство намагається «перекласти» частину відповідальності за власну освіту на комп’ютерні системи. Проте унікальність і багатовимірність створіння «людина» не може в повній мірі втілитися у якості моделі у комп’ютерній системі. Завдання полягає у тому, щоб хоча б частково підтримати і забезпечити освітній процес системами ШІ, що «розуміються» на деяких аспектах освіти людини. Одним із таких аспектів і є власне передача знань, передача оптимальної навчальної інформації, що розкриє учневі навчальний предмет. «Неосмислена» передача електронних матеріалів не здатна забезпечити достатньо ефективний процес навчання. Комп’ютерна система має стати суб’єктом управління процесом передачі знань, радником, помічником і виконавцем, реально допомагаючи людині-педагогу, залишивши позаду скромну роль «безликого» інформаційного посередника. Що для цього потрібно? По-перше, система має «розуміти» той предмет, який подається для вивчення. По-друге система повинна «розумітися» у педагогіці, краще сказати у дидактиці, тобто знати, яким чином цей предмет викласти, враховуючи індивідуальні характеристики учня.

Спробуємо проаналізувати та віднести до різних підходів у контексті подання знань у освітньому процесі різні загальнонаукові та прикладні технічні течії, що займаються питаннями мови та знання.

 

Когнітивно-семантичний підхід до подання знань

 

Когнітивно-семантичний підхід можна також охарактеризувати як модель «Знати». Класично дослідження в області штучного інтелекту прагнули створити таку мову подання знань, яка б не залежала від людської мови і була придатна для комп’ютерних маніпуляцій – так звану філософську мову, метамову, семантичну мову (семантичну модель знань). Створивши її, людині слід буде пройти процес передачі (формалізації) своїх знань у цю внутрішню модель знань системи, після чого система буде здатна вирішувати конкретні завдання на основі переданих знань. Зважаючи на досягнення і значні успіхи таких штучних мов для розв’язання деяких завдань, слід однак зазначити, що такий підхід виявляється дуже неефективним при зворотному процесі передачі знань, від системи до людини – у процесі освіти людини. Причиною є нездатність системи «говорити» звичною для людини мовою подання знань – її природною мовою. Отже запорукою ефективності навчальної системи має стати її уміння доносити закладені знання за допомогою природної мови. Очевидним для нас також є і те, що формалізувати абсолютно все знання, до того ж педагогічно представлене, без застосування «чистої» людської мови буде неможливо. Тож слід шукати подальші шляхи інтелектуалізації навчальних систем, в тому числі з філософської перспективи, у контексті освітніх вимог.

 

Мовно-дидактичний підхід до подання знань

 

Мовно-дидактичний підхід іншими словами – це модель «Навчати». Мовно-дидактичний підхід має забезпечити процес подання знань, що ґрунтується на поточних педагогічних потребах суб’єкта навчання - учня. Тоді як когнітивно-семантичний підхід намагається зробити точний знімок всієї предметної області, відобразивши її в усіх аспектах і залежностях, мовно-дидактичний прагне виявити, яку саме частину знань про навчальний предмет і яким саме чином (текстуальним чином) слід подати студенту так, щоб матеріал був найкраще засвоєним і ефективним з точки зору педагогічних цілей. Тут велике значення мають положення теорії тексту. Наприклад з точки зору цієї теорії кожен текст обов’язково розрахований на сприйняття кимось. У тексті укладена мовнорозумова діяльність пишучого (мовця) суб'єкта, розрахована на відповідну діяльність читача (слухача), на його сприйняття. Важливе значення тут відіграють такі поняття, як комунікативність тексту, мовна компетенція. Для адекватної репрезентації тексту у комп’ютерній системі допоможуть уявлення про мікро- і макроструктуру, про одиниці тексту і його класифікацію. Важливий внесок у мовно-дидактичний підхід має зробити герменевтика. Так як ця наука займається тлумаченням тексту, її положення можна застосувати для тлумачення тексту у розумінні його формалізації в комп’ютерній системі. Такі поняття, як контекст, ключові слова в тексті, основна думка автора мають допомогти вірним чином формалізувати знання, що знаходяться в тексті для їх подальшого подання і застосування для перевірки знань студентів.

Важливим питанням, яким має оперувати дидактичний підхід є проблема лінійності – лінійності навчання, лінійності навчального тексту, що подається учневі. Лінійна структура розгортання тексту і глибинна структура повідомлення неадекватні, і тому ця відповідність/невідповідність повинна бути регульованою [16]. Коли мова іде про індивідуалізоване навчання, регулятором тут має виступати стан підготовленості учня. На відміну від підручника, комп’ютерна система повинна забезпечити адекватне до знань студента подання навчального матеріалу. Тут невідворотна лінійність класичного друкованого тексту має бути подолана. В цьому питанні має допомогти поняття гіпертексту.

 

Проблема синтезу підходів

 

Підсумовуючи, зазначимо, семантичне подання знання, яким воно є (тобто когнітивне), і дидактичне подання знань - це різні підходи і методики. Тобто це різне – знати і навчати. Модель «Знати» - це модель знань, що містяться у нашому розумі (когнітивні аспекти, аспекти класичного ШІ). Модель «Навчати» (передавати знання іншому) – це модель того, як слід подати знання, щоб вони були засвоєнні (тобто стали вмістом у моделі «Знати») – це дидактика і, можливо, когнітологія лише у аспекті сприйняття знань. Але дидактичне подання знань повинно витікати із подання семантичного (когнітивного). Тобто, коли мова іде про інтелектуальну навчальну систему, по-перше система повинна сприйняти знання і «засвоїти» їх, по-друге на основі семантичної бази знань система повинна вміти будувати дидактичні подання знань для різних груп учнів. Це справжній виклик розробникам такої системи. Слід сумістити семантику і дидактику. Слід сумістити і пов’язати два різних підходи до організації знань.

У цьому контексті звернемо увагу на сучасний розвиток гіпертекстової мережі Інтернет. На сьогодні, як було згадано вище, її розробники зіткнулися із схожою проблемою, коли текстуальне подання перестало задовольняти потреби, і намітилася тенденція до об’єднання текстуальної частини із семантичною, завдяки додаванню в гіпертекст семантичних даних і створення так званої онтології [17] предметної області, метою якої є репрезентація знань для їх комп’ютерної обробки. Проте, проблемою тут є незв’язаність семантики і тексту. Тобто немає природного зв’язку між текстом, що виражає певні знання природною мовою, і смислом, який задає семантика. За їх відповідність відповідає розробник, а це може бути потенційною загрозою неадекватності тексту і семантичних даних.

Напрошується більш глибока з лінгвістичної, мовної точки зору модель подання знань, яка б могла об’єднати міць комп’ютерних розрахунків (що і є комп’ютерними міркуваннями) і в той же час не відкинула б виразності і універсальності неформалізованої природної мови у поданні знань. Така модель повинна об’єднати надбання досліджень подання знань у штучному інтелекті та когнітивній науці із дидактикою, теорією тексту, герменевтикою та ін. науками, застосовуючи і розвиваючи переваги гіпертексту. Тут необхідно знайти баланс між формалізованими знаннями і знаннями, поданими як є, в тексті. Саме такий симбіоз технологій, зможе стати передумовою для технічної реалізації системи штучного інтелекту, що стане партнером у педагогічному процесі і допоможе людині навчати людину більш ефективніше, примноживши її педагогічну діяльність.

Зважуючи на поданий підхід до моделювання знань для освіти, ми намагаємося зробити декомпозицію цієї задачі, представляючи ряд моделей які мають в сукупності реалізувати принципи синтезу когнітивно-семантичного і мовно-дидактичного підходів задля створення освітньої системи ШІ. Ця система матиме можливості по генерації гіпертекстового навчаючого середовища.

 

 

Комплекс моделей для управління знаннями в системі генерації гіпертекстового навчаючого середовища

 

Для побудови системи генерації гіпертекстового навчаючого середовища необхідно застосувати цілий ряд моделей подання і управління знаннями, на основі яких буде відбуватись керування знаннями на різних рівнях, пов’язаних з навчальним процесом. Зазначимо, що філософія комплексної моделі, що синтезується із описаних нижче підмоделей полягає у формалізації дидактичного тексту з метою автоматизації генерації дидактичного гіпертексту із широкими можливостями по застосуванню педагогічних і дидактичних стратегій в електронному навчанні.

Комплекс моделей для управління знаннями в системі генерації гіпертекстового навчаючого середовища описується в табл. 1.

Таблиця 1.

Комплекс моделей для управління знаннями в системі генерації гіпертекстового навчаючого середовища

 

Модель

Рівень знань, на якому здійснюється формалізація і управління

Характеристики моделі і шляхи реалізації

1. Понятійно-тезисна модель знань (ПТМ) – модель формалізації дидактичного тексту

Формалізується навчальний текст шляхом виділення семантико-дидактичних елементів. Формалізація іде всередині фрагменту навчального тексту з урахуванням загальної структури навчального курсу.

Використовується також для автоматизації побудови засобів контролю знань, що в свою чергу використовуються для адаптації навчального процесу.

Формалізація відбувається шляхом виділення з тексту семантичних одиниць - понять та тез [18,19]. При цьому принципово важливим є збереження в понятійно-тезисній БЗ зв'язків з навчальним текстом-джерелом [20], що об'єднує набори видобутих семантичних елементів із дидактичними матеріалами в єдину базу знань, що дозволяє застосувати технології аналогічні до семантичних мереж для дидактичних цілей.

Понятійно-тезисна БЗ використовується для автоматизації побудови тестів і є фундаментом для створення системи контролю знань. Крім того ПТМ служить для надбудови на її основі моделей знань на «вищих» рівнях управління знаннями. Мова йде насамперед про структуризацію знань на рівні курсів, дисциплін і взагалі усього набору знань, що використовуються в навчанні. Дивіться наступну модель (Ієрархічно-мережева модель навчального контенту)

2. Ієрархічно-мережева модель організації навчального контенту

Формалізується семантико-дидактична структура, зв’язки і співвідношення дидактичних матеріалів.

Служить для управління знаннями на двох рівнях:

- всередині певного курсу

- глобальною сукупністю усіх курсів і навчальних елементів.

Служить як безпосередня база для генерації і подання навчального гіпермедіа-середовища.

Являє собою глобальну ієрархічну структуру навчальних матеріалів у сукупності встановлюваними зв’язками між окремими елементами, що дає можливість представляти структуру у вигляді мережі.

Форма структури розрахована на використання для генерації дидактичного гіпертексту із можливістю адаптивної навігації знаннями.

В моделі використовуються знання, що зберігаються в понятійно-тезисній БЗ у якості ще однієї основи для обчислення зв’язків між фрагментами навчального контенту.

 

3. Модель подання професійних компетенцій

 

Моделювання знань про спеціальності, професії і посади.

Формується з урахуванням зв’язків між компетенціями і навчальним матеріалом, що поданий за допомогою моделі навчального контенту.

Служить для формалізації освітнього запиту і цілей навчання.

Призначена для подальшого використання для генерації гіпертекстового навчального середовища у відповідь на освітній запит користувача.

 

 

Моделювання і опис конкретних професійних компетенцій (знання, навички, уміння), з сукупності яких формується загальна картина тієї чи іншої спеціальності (професії).

Орієнтація на конкретні професії і посади, на які може бути попит на ринку праці. Реалізується завдяки зв’язкам з ієрархічно-мережевою моделлю навчального контенту.

На основі семантичних зв’язків між навчальними елементами моделі навчального контенту можуть виводитись відношення і встановлюватись взаємозв’язки між різними спеціальностями.

4. Модель організації навчального (педагогічного) процесу

Знання про навчальний/педагогічний процес. Тут моделюються педагогічні цілі і психолого-педагогічні стратегії навчання, шляхи адаптації навчання і пристосування до різних факторів, пов’язаних з цілями і особистістю учня, характером предметних знань і професійними компетенціями.

Разом із специфічними знаннями про педагогіку модель має увібрати в себе знання, що моделюються в описаних раніше моделях: модель формалізації навчального тексту, модель організації навчального контенту і модель професійних компетенцій.

Реалізується у вигляді сукупності власних моделей опису педагогічних стратегій і моделей їх проекції на навчальну базу знань.

На даному рівні зберігаються знання про те, як використовувати моделі збереження навчальних матеріалів під час навчального процесу, як генерувати гіпертекстове навчаюче середовище для підтримки Інтернет-навчання.

 

Схематичне зображення запропонованої системи моделей для гіпертекстового навчаючого середовища подано на рис.1.

 

 

Рис.1. Схема побудови гіпертекстового навчаючого середовища на базі комплексної моделі навчання.


Першим кроком до використання системи є підготовка дидактичних матеріалів. Далі ці матеріали формалізуються і передаються в комплексну базу знань навчального контенту, що представляється на двох взаємопов’язаних рівнях у відповідних моделях: понятійно-тезисній моделі і ієрархічно-мережевій моделі організації навчального контенту. Крім того, експертами готується система професійних компетенцій, і встановлюються зв’язки відповідності між компетенціями і елементами комплексної бази знань навчального контенту. Користувач взаємодіє з освітньою системою і за допомогою системи професійних компетенцій формується запит на формування освітнього процесу. Особливу роль відіграє модель організації навчального процесу, яка «вміє» використовувати закладені в систему дидактично-орієнтовані знання предметної області і описання професій для формування адекватного навчального процесу. Навчальний процес відбувається за допомогою інтелектуального навчаючого середовища на основі гіпертексту і гіпермедіа, що автоматично генеруються у процесі взаємодії користувача з системою. У процесі навчання система адаптується до поточних потреб учня за допомогою усіх складових бази знань.

У теперішній час для реалізації запропонованої системи розроблено Веб-сайт [21]. Реалізовано прототипи підсистеми формування і перевірки тестів, що працює на основі ПТМ, розроблено початкову версію системи, що втілює принципи ієрархічно-мережевої моделі організації контенту. Проводяться роботи з формалізації опису запропонованих моделей.

 

Висновки

 

Було запропоновано розв’язання сучасних освітніх потреб на основі інтелектуальної освітньої Веб-системи, що генерує гіпертекстове навчаюче середовище. В роботі були розглянуті засади для побудови такої системи. Основним питанням тут виступає проблема подання і управління знаннями для освітнього процесу. Зазначаються концептуальні засади створення моделі подання знань для електронного навчання, що полягають у синтезі так званих когнітивно-семантичного та мовно-дидактичного підходів до моделювання знань. Формалізація має охопити різні рівні знань, пов’язані з навчальним процесом. Це відбивається у відповідному наборі моделей знань, що в сукупності являють собою комплекс моделей для управління знаннями в системі генерації гіпертекстового навчаючого середовища. Подальші дослідження орієнтуються на поглиблення кожної з моделей і на експериментальні дослідження запропонованих підходів. Хід досліджень освітлюється на сайті віртуальної лабораторії розробників www.setlab.net [21].

 

Література

1. Згуровський М. Суспільство знань та інформції - тенденції, виклики, перспективи // Дзеркало тижня. - 2003. - №19, (444), 24 трав. - С. 17.

2. Ірина Кучма: Кому належить свобода? // Дзеркало тижня, № 45 (624) Субота, 25 Листопада - 1 Грудня 2006 року

3. "Доступ до знань" - Сприяння відкритому доступу до результатів наукових досліджень - http://www.a2k.org.ua

4. Интернет Университет Информационных Технологий http://www.intuit.ru/

5. OpenLearn LearningSpace – The Open University - http://openlearn.open.ac.uk/

6. Berners-Lee T. (2005). "Spіnnіng the Semantіc Web: Brіngіng the World Wіde Web to Іts Full Potentіal", The MІ Press, 2005

7. Blackboard, інформація за адресою http://www.blackboard.com

8. WebCt, інформація за адресою http://www.webct.com

9. Moodle – безкоштовна система управління дистанційними курсами, доступно за адресою http://moodle.org/

10. IBM LearningSpace, інформація на сайті IBM http://www.ibm.com/

11. International Journal of Artificial Intelligence in Education (IJAIED) http://aied.inf.ed.ac.uk/

12. Международный Форум "Образовательные Технологии и Общество" – Восточно-евпопейская подгруппа International Forum of Educational Technology & Society http://ifets.ieee.org/russian/

13. International Forum of Educational Technology & Society http://ifets.ieee.org/

14. International Workshop In Applications of Semantic Web technologies for E-Learning (SW-EL) http://www.win.tue.nl/SW-EL/

15. Brusilovsky P., Peylo C. (2003) Brusilovsky P., Peylo C. Adaptive and Intelligent Web-based Educational Systems. International Journal of Artificial Intelligence in Education 13 (2003) 156–169. IOS Press, 2003

16. Валгина Н.С. (1998). Теория текста: Учебное пособие Москва: Изд-во МГУП «Миркниги», 1998. 210 с.

17. Berners-Lee T. "Spіnnіng the Semantіc Web: Brіngіng the World Wіde Web to Іts Full Potentіal", The MІ Press, 2005

18. Гагарин А.А., Луценко А.Н., Титенко С.В. Организация дистанционного обучения как информационный фактор реализации научно-технологической составляющей экономической безопасности государства // Экономическая безопасность государства и информационные технологии в ее обеспечении / под общ. ред. Г.К. Вороновского, И.В, Недина – К.:Знания Украины, 2005, стр. 608-619.

19. Титенко С.В., Гагарін О.О. Семантична модель знань для цілей організації контролю знань у навчальній системі. // Сборник трудов международной конференции «Интеллектуальный анализ информации-2006». – Київ: Просвіта, 2006. – С. 298-307.

20. Титенко С.В., Гагарін О.О. Практична реалізація технології автоматизації тестування на основі понятійно-тезисної моделі. Образование и виртуальность – 2006. Сборник научных трудов 10-й Международной конференции Украинской ассоциации дистанционного образования / Под общ. ред. В.А. Гребенюка, Др Киншука, В.В. Семенца.– Харьков-Ялта: УАДО, 2006.– С. 401-412.

21. http://www.setlab.net - Лабораторія СЕТ - Віртуальна лабораторія новітніх інформаційних технологій. Дослідження в області дистанційного навчання. <*file(Lugansk2006/Tytenko_Lugansk_article.doc)*> Версія статті в форматі Microsoft Word <*end_file*>

Кількість входів в цьому місяці : 14036
Приєднуйтесь!
Сторінки, близькі за змістом
Complex model of educational hypermedia environment for ongoing learning
This work proposes to solve contemporary educational problems with help of intelligent educational Web-based system which generates learning hypermedia environment. Foundations for such system development were considered. Main issue here is a problem of knowledge representation and knowledge management for education. Formalization has to envelop different knowledge layers connected to learning process. This situation is reflected in corresponded set of models. All these models, combining with each other, make up complex model for knowledge management in the system which generates educational hypermedia environment.
Організація дистанційного навчання як інформаційний фактор реалізації науково-технологічної складової економічної безпеки держави
Гагарин А.А., Луценко А.Н., Титенко С.В. Организация дистанционного обучения как информационный фактор реализации научно-технологической составляющей экономической безопасности государства // Экономическая безопасность государства и информационные технологии в ее обеспечении / под общ. ред. Г.К. Вороновского, И.В, Недина – К.:Знания Украины, 2005, стр. 608-619.
Семантична модель знань для цілей організації контролю знань у навчальній системі
Титенко С.В., Гагарін О.О. Семантична модель знань для цілей організації контролю знань у навчальній системі. // Сборник трудов международной конференции «Интеллектуальный анализ информации-2006». – Київ: Просвіта, 2006. – С.298-307.
Практична реалізація технології автоматизації тестування на основі понятійно-тезисної моделі
Титенко С.В., Гагарін О.О. Практична реалізація технології автоматизації тестування на основі понятійно-тезисної моделі. Образование и виртуальность – 2006. Сборник научных трудов 10-й Международной конференции Украинской ассоциации дистанционного образования / Под общ. ред. В.А. Гребенюка, Др Киншука, В.В. Семенца.– Харьков-Ялта: УАДО, 2006.– С. 401-412.
Публікації Лабораторії. Штучний інтелект в освіті. Дистанційне навчання
Публікації. Штучний інтелект в освіті. Дистанційна освіта. Понятійно-тезисна модель для педагогічних цілей.
©2006-2024 Лабораторія СЕТ, Сергій Титенко
При використанні матеріалів посилання, гіперпосилання для web-ресурсів, на www.setlab.net обов'язкове
Зв'язок: lab@setlab.net 
Лабораторія СЕТ powered by FreshKnowledge
Студія Інновацій — Розробляємо розумні сайти
НТУУ "КПІ"
Комп'ютерні науки та програмна інженерія
Друзі і партнери