2.4. Висновки розділу

Дисертації

Запропонований комплекс моделей і методів дозволяє системно підійти до побудови онтологічно-орієнтованої Web-системи керування інформаційно-навчальним контентом [70]. Моделі рівня керування знаннями дозволяють розглядати сукупність навчальних матеріалів по всім дисциплінам як єдине ціле, використовувати міждисциплінарні зв’язки і застосовувати єдині методи керування навчальним контентом на рівні його завантаження і використання під час індивідуалізованого доступу і навчання користувачів.

Практика застосування ієрархічно-мережевої об’єктно-орієнтованої моделі Tree-Netу розробці FreshKnowledge[108] на сайті дистанційного навчання [103], а також у багатьох інших інформаційних проектах (див. [109]) демонструє ефективність підтримки контенту на основі запропонованої моделі. Модель контенту, реалізована в системі, дає можливість перейти від фізичного керування контентом до керування на рівні семантики, що в свою чергу значно оптимізує часові витрати на підтримку Web-ресурсів і робить сам ресурс більш інтелектуальним, а його контент – легко доступним.

Понятійно-тезисна модель (ПТМ) і її застосування для формалізації змісту Web-контенту та автоматизації контролю знань демонструється програмним продуктом EduManager (див. [109]) та програмною системою тестування на інформаційно-навчальному Web-порталі [103]. Робота програм демонструє переваги понятійно-тезисного (ПТ) підходу у порівнянні з іншими технологіями генерації тестів. Серед ключових переваг слід зазначити простоту процесу формування БЗ, достатньо високу лінгвістичну зрозумілість тестових завдань, природній зв'язок тестових завдань із навчальним матеріалом, що надає підґрунтя для технологій індивідуалізації навчання. Порівнюючи ПТ-підхід із ручним формуванням тестів, слід відзначити, що ПТ-підхід вимагає менших зусиль на підготовку БЗ програмного комплексу, аніж потрібно зусиль на ручну підготовку тестів.

Ключовою перевагою запропонованого методу побудови онтології предметної області є зменшення трудових витрат на встановлення дидактичних відношень між поняттями за рахунок автоматизації цього процесу. Інша перевага полягає у придатності методу до застосування в різних предметних областях, що було перевірено на навчальних матеріалах у галузях технічних, математичних, економічних та педагогічних наук [103]. До переваг слід також віднести незалежність від даних про черговість лекцій, що дає можливість застосовувати дану технологію для дидактичної формалізації словників та довідників, матеріали яких впорядковуються не дидактично, а за алфавітом. Ця перевага є актуальною також у випадку формалізації набору статей з певної тематики, а це, в свою чергу, має велике значення для підтримки навчання в нових галузях, якісні навчальні курси яких досі перебувають на стадії формування.

Методи автоматизованої побудови індивідуального навчального середовища на основі онтології і стенфордської моделі нечіткого виведення в межах інформаційно-навчальної програмної системи забезпечують індивідуалізацію навчального процесу, задовольняючи ключові вимоги до сучасних інформаційно-навчальних Web-порталів.