ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ МОВНОЇ ОСОБИСТОСТІ У ДІАЛОЗІ «ЛЮДИНА-КОМП’ЮТЕР». В. Шульгіна

Тезаурус

Наукові статті

Наука

Ще в 60-і рр., на зорі розвитку кібернетики, гостро постало питання про взаємодію людини і комп’ютера, про роль людського фактора у забезпеченні взаєморозуміння. Так, наприклад, висловлювалася думка, що з „машиною легше, оскільки завжди відомі її можливості і властивості. З людьми складніше, оскільки поведінка людей залежить від багатьох змінних факторів: зацікавленості, зайнятості, втомленості, розумових здібностей, професійної компетенції, особистих інтересів, міжособистісних стосунків, конкретних бажань, спільної мотивації” [Бардиер 2002: 87].

Незважаючи на це, вважається, що „обробка інформації у безсвідомій сфері принципово відрізняється від обробки інформації свідомістю і перевищує її за швидкістю в мільйони разів” [Дубровский 1979: 68-77]. Проблема взаємодії людини і машини перебуває у зародковому стані, обмежуючись найпростішими варіантами їх спілкування. Зважаючи на посилення уваги до проблем комунікації і особливо такого її різновиду, як комунікація людини і машини, особливої актуальності при створенні діалогових систем “людина – комп’ютер” набуває проблема лінгвістичного забезпечення власне мовного аспекту спілкування, тобто в першу чергу потребує уваги мовний компонент, у якому особливе місце посідає аналіз особливостей мовної особистості, мовної компетенції кожного учасника комунікативного процесу.

У цьому випадку людина як один з учасників спілкування, на відміну від машини, наділена свідомістю як вищою формою відображення, характерною ознакою якої є здатність до аналітико-синтетичної діяльності. Інформаційні процеси, що пов’язані з мовнорозумовими трансформаціями у інтелектуальній діяльності людини, тобто з породженням нової інформації, ґрунтуються на певних перцептивно-сенсорних актах (див.: [Широков 2004: 56]).

У тому випадку, коли процес комунікації здійснюється в режимі ”людина-комп’ютер”, виникають особливості, які не можуть не бути врахованими. В.А.Звегінцев зазначав: “Якщо уважно придивитися, то майже за кожною фразою розмовної мови стоїть вельми ґрунтовна і розгалужена попередня інформація, яка є природно зрозумілою для людини, але для машини, що не знає ні роду, ні племені, – такою, що лежить за межами її сприйняття” [Звегинцев 1968: 240].

→ Читати повністю (PDF)