Конструювання спеціалізованих інформаційних об’єктів в системах керування Web-контентом

Конструювання спеціалізованих інформаційних об’єктів в системах керування Web-контентом

Галузь керування контентом [1] на сучасному етапі розвитку мережі WWW спирається на такі напрямки як керування великими об’ємами даних, керування даними на основі хмарних обчислень, керування мультимедійними даними, а також є дотичною до Web-mining, задач кластеризації, класифікації та аналізу даних в Web, моделювання Web-контенту, Semantic Web тощо. Незважаючи на велике розмаїття програмних систем, що застосовуються для керування контентом, актуальним завданням залишається дослідження, розробка та вдосконалення засобів універсального керування інформаційними об’єктами Web-ресурсів, що дозволить спростити створення нових ресурсів різного призначення, а також забезпечить ефективні механізми їх супроводження та налаштування.

Ключовою інформацйною сутністю систем керування вмістом сайтів (CMS) є сторінка або елемент контенту. Спеціалізовані інформаційні об’єкти веб-ресурсу можуть реалізовуватись двома шляхами: (1) як доповнення до набору полів загального елемента контенту – приєднання до контенту; (2) як окрема незалежна сутність, не пов’язана напряму з елементами контенту загального типу – розмежування контенту та спеціалізованих об’єктів.

Робота по керуванню спеціалізованими інформаційними об’єктами в контексті CMS передбачає опис нового типу контенту як нової сутності в інформаційній системі, що повинно включати: (1) загальний опис створюваної сутності, що включає такі характеристики як ім’я для програмного опрацювання та підпис для відображення користувачам; (2) опис набору полів, які повинні характеризувати відповідні інформаційні об’єкти, що включає власне перелік полів, а також опис кожного окремого поля із зазначенням його імені, підпису, типу даних та ін. інформації; (3) створення інфраструктури для збереження екземплярів новостворюваної сутності, тобто безпосередніх об’єктів із значеннями їх полів; (4) налаштування способу відображення об’єктів на сайті, їх адміністрування, а також будь-яких інших засобів роботи з ними.
Таким чином спеціалізовані об’єкти в БД CMS-системи декомпонуються на такі сутності, які повинні певним чином відображатися в системі: тип об’єкту; поля об’єкту; об’єкти (або екземпляри); значення полів об’єктів.
Основні способи реалізації спеціалізованих інформаційних об’єктів в контексті інформаційно-логічної моделі бази даних CMS-системи: (1) готова об’єктно-реляційна надбудова; (2) об’єктно-реляційна надбудова «нове поле – нова таблиця»; (3) природна реляційна модель «новий тип об’єктів – нова таблиця; (4) модель міток (тегів).

Подальші дослідження будуть зосереджені на пошуку оптимальних моделей в контексті практичної реалізації інформаційних об’єктів для різних задач. Іншими важливими напрямками є використання полів посилального типу, полів із визначеним набором допустимих значень, полів-колекцій, використання відношень між об’єктами тощо. Попередні роботи і поточний хід досліджень висвітлюються на сайті setlab.net.

Література

1.  Титенко С. В. Модель навчального Web-контенту Tree-Net як основа для інтеграції керування знаннями і безперервним навчанням / С. В. Титенко, О. О. Гагарін // Системні дослідження та інформаційні технології. – 2009. – № 1. – С. 74–86