Навіщо розробляти інтелектуальну систему дистанційного навчання?
Спілкуючись з науковцями, практиками, викладачами, друзями, часто доводиться давати відповідь на просте запитання: "А навіщо це?". Навіщо створювати інтелектуальну навчальну систему? Навіщо видумувати велосипед? Чим вона відрізнятиметься від інших систем? Яка її мета і функція? Врешті решт, що це за навчальний процес, для якого потрібна така система?
Питання виникають на абсолютно зрозумілому ґрунті. Дистанційна освіта в Україні ще досі не викристалізувалася. Як же говорити про "удосконалену" дистанційну освіту? Проте говорити варто. Технології розвиваються швидше, ніж ми собі уявляємо. І замість того, щоб ставити собі синці, які на Заході вже встигли зійти, можна приєднатися до науковців світового рівня, які вже сьогодні ламають собі голову задля "удосконалення" дистанційної освіти.
Тож які удосконалення нам потрібні? Візьмемо деяку організацію, яка розвивається і успішно веде діяльність у деякій сфері суспільного життя, наприклад у бізнесі. Приходять нові люди, співробітники переходять на інші посади, змінюються обставини на ринку, з'являються нові технології в галузі діяльності організації. Людям потрібне додаткове навчання.
Що потрібно робити у "традиційному" підході в дистанційній освіті? Коротко кажучи слід мати під рукою навчальний курс на кожну ситуацію. До речі вартість створення такого курсу складає від $1000 до $10000.
Є інший шлях. Уявіть собі систему, такий собі "корпоративний" розум — тут зберігаються знання, які застосовуються і накопичуються організацією. Таку систему можна застосувати для підготовки релевантного навчання, тобто такого, що конкретно відповідає ситуації, при цьому немає необхідності проходити весь цикл створення курсу, адже вся інформація вже в системі.
Такий підхід зміщує акценти при створенні навчального контенту від роботи над окремим курсом до роботи на єдиною базою навчального контенту.
Переваги цього підходу можна охарактеризувати, порівнюючи технології програмування. Так кожну задачу можна вирішувати, створюючи кожного разу новий код. Проте доцільніше застосовувати принцип "повторного використання", коли одного разу написаний код можна застосовувати пізніше для вирішення подібних завдань.
Загальна інтегрована база навчальних матеріалів, яка зберігає зв'язки і співвідношення між різним контентом дозволить застосувати принцип "повторного використання" для організації нових дистанційних курсів.
В решті решт застосування інтелектуальної системи для безперервного навчання принесе дивіденди як економічні, так і якісні з точки зору освітнього процесу.
Тому, краще думати про створення в Україні систем ДО нового покоління вже сьогодні, щоб завтра, набиваючи нові синці потішитись тим, що західні колеги ходять з такими ж синцями :) Зверніть увагу на додаткові посиланняЯкщо вас цікавить...Головний розділСторінки, близькі за змістомКількість входів в цьому місяці : 4426 |